зв'язок поколінь, виховуються естетичні почуття, формуються моральні уявлення. Духовність, гуманізм, любов до своєї землі та її історії - все це і виховує предмет, який я викладаю.  Філософ Бердяєв говорив: «Хто не любить свого народу, той не любить і людства».

        Дітей з раннього віку треба привчати до духовності, відкриваючи скарбниці мистецтва. Мої педагогічні аксіоми прості: щоб дитина стала розумною й освіченою, перш за все дбаю про її духовне здоров'я; щоб дитина любила вчитися, роблю навчання веселим і радісним; щоб дитина виросла сильною особистістю, намагаюся підтримувати її унікальність і неповторність. Тому що, як писав К.Ушинський, «... тільки особистість може виховати особистість».

        Сократ порівнював учителя з дощової краплею. Дійсно, як дощ відкриває потенціал кожного зерна, так і вчитель виявляє обдарованість у свого учня. Добрі сходи зерно дає тільки в родючому ґрунті. Я як учитель покликана створити умови для «вирощування» особистості. Простягни дитині руку - вона піде за тобою. Куди? За відкриттями, новими ідеями  широкою, вільною, вірною дорогою. Покажи їй гармонію музики і кольору - вона побачить світ яскравішим. У чому? У добрих вчинках, в щирості людей, у дружбі, в коханні. Дай можливість бути собою - вона буде вибудовувати діалог, конструктивно вирішувати проблеми, поспішати на допомогу, самовдосконалюватися.

У професії вчителя немає готових рецептів! Кожен шукає свій шлях, свої стежки.

 Люблю! Досліджую! Творю! Саме цей вислів я поклала до свого рюкзака, вирушаючи таким складним і разом із тим цікавим учительським шляхом.